Sign up with your email address to be the first to know about new products, VIP offers, blog features & more.
simya.pidpokrovombogorod@yandex.ua

Побудова гомодиктатури в Україні та способи боротьби з нею

МІЖНАРОДНИЙ ПОГЛЯД

Пропонуємо Вам скорочене звернення до українців від доктора юридичних наук Скотта Лайвлі, президента руху за права людини «За захист сім’ї». Звернення було озвучено на ІІІ щорічному форумі Українського батьківського комітету (2013).

Сьогодні Україна перебуває під великим тиском з боку Європейського Союзу, США та Канади з вимогою прийняти пропаганду гомосексуалізму під прикриттям різних тем: права людини, гендерної рівності, боротьби з дискримінацією, боротьби із насиллям в сім’ї, гендерним насиллям та інших численних назв, якими оперують єврочиновники. Сполучені Штати стали першою країною, яка була цілковито гомосексуалізована і продукує гомосексуалізм в інші країни. І скрізь вони діють за одним сценарієм:

П’ять кроків встановлення гомодиктатури

Йдеться про етапний процес у п’яти стадій, який починається з толерантності. Потім коли гей-ідеологи розширили та отримали поняття толерантність, почали вимагати визнання. Третій крок – це святкування, яке пропагує гомосексуалізм як загальне благо, як суспільно позитивну цінність. Йдеться про гей-паради, проведення місяців історії педерастів в школах. Четвертий рівень – це примус до участі. Це означає, що вони досягли того рівня, коли примушують суспільство йти слідом за їхньою пропагандою. Наприклад, в місті Сан-Дієго кілька років тому, працівники Пожежного управління були примушені крокувати в колоні на гей-параді з метою залучення гомосексуалістів в Пожежне управління. Пожежники не хотіли цього, але їх змусило керівництво.

А в штаті Каліфорнія вже другий рік гомосексуальна пропаганда стала обов’язковою для викладання на всіх рівнях – від дитячого садка до дванадцятого класу.

Перед вами – ілюстрація із дитячої книжки «Принц і принц», де дітям подається збочена абсурдна історія про те, що принц ніяк не міг знайти собі гідну дружину серед принцес, поки одна із принцес не привела з собою брата…

Йдеться про зростання контролю над культурою народу та владою над суспільством. І, звісно, останній рівень, – це коли вони запроваджують покарання для всіх, хто з ними не згідний. Такого рівня влади вони досягли в кількох місцях: в Сан-Франціско, Медісоні (штат Вісконсін), в деяких більш ліберальних містах, таких як Бостон в штаті Массачусетс. І навіть я зазнав переслідувань через їхню брехню.

І все це чекає і вас, якщо ви дозволите їм далі продовжувати свою діяльність. Ви, українці, зараз знаходитеся на рівні, на якому вони вимагають толерантності. І їхнім головним аргументом є те, що гомосексуалізм є вроджений, що це незмінний стан, і що ви маєте бути толерантним суспільством і прийняти їх як нормальних членів суспільства. А це – неправда. Людина, яка оголошує себе гомосексуалістом, ігнорує і відкидає будову власного тіла. Вона дезорієнтована на людей тієї ж самої статі. Це об’єктивний розлад. І не треба мати вчених ступенів, щоб це розуміти. І вони насміхаються над думкою, що гомосексуаліст може стати нормальним. Та що тут дивного, щоб людина повернулася до сексуальності, яка випливає з будови її тіла?

 

НЕ ДОЗВОЛЬТЕ ЗАКРІПИТИСЯ ТЕРМІНУ «ЗАХИСТ ЗА ОЗНАКОЮ СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ»

Стратегія гомосексуалістів завжди починається з теми прав людини. Але аж до останніх кількох десятиліть, ніколи в історії всього світу не було законів із захисту прав людини, які б захищали содомію. Цього не було ніколи! Я можу стверджувати це як юрист та спеціаліст з міжнародного права. Це було головною темою моєї дисертації і я одержав сертифікат з міжнародного права університету в Страсбурзі. Я маю відзнаки в цій галузі, і я є автором декларації релігійних сімейних цінностей і прав людини.

Вони прикриваються терміном боротьби з дискримінацією. Антидискримінаційна політика, зокрема, щодо «захисту від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації» – це насіння, яке містить в собі всю гомосексуальну ідеологію. Звідси все й починається. Гей-паради, одностатеві шлюби, всиновлення дітей гомосексуалістами… Все виростає з того насіння про «антидискримінаційну політику». Треба зрозуміти, що антидискримінаційне законодавство, захист за ознакою сексуальної орієнтації – це головна ціль гомосексуалістів. Якщо ви дозволите, щоб цей термін закріпився у вашому законодавстві, то автоматично прийде все інше. Йдеться про їхню найважливішу зброю, яка дозволить перемагати вас з будь-якого приводу, що стосується гомосексуалізму. Після того, як вони закріплять цей термін в законодавстві, вони просунуть одностатеві шлюби, гомосексуальне батьківство тощо. На основі таких законопроектів, вони встановлюють, що незгода з такими речами – неправильно і аморально.

Йдеться про конфлікт світоглядів. Переможе або той, або інший світогляд, і він пануватиме над культурою. Вони не можуть співіснувати, бо суперечать один одному. Я вважаю, як і багато інших людей, які поділяють мою систему цінностей, що сім’я – це основа всієї цивілізації. Що жінка і чоловік, які все життя живуть разом в шлюбі – це суть цивілізації. І що цей інститут – сім’я, в якої є діти, онуки, правнуки… бабусі і дідусі, матері і батьки… це – суть суспільства.

Опрацьовано на основі звернення до українського суспільства доктора юридичних наук Скотта Лайвлі 

ЮРИДИЧНИЙ ПОГЛЯД

ГОМОСЕКСУАЛЬНІ ЗАКОНИ В УКРАЇНІ

Головна ціль гей-ідеологів – прийняти на національному рівні антидискримінаційні та гендерні закони. Велику роль при просуненні цих гомосексуальних законів відіграють громадські (ЛГБТ, гендерні, жіночі, феміністичні, правозахисні) організації, які фінансуються міжнародними фондами (фонди Джорджа Сороса «Відродження», фонд Г. Бьолля та ін.). Наприклад, про свою підтримку гей-параду в Україні вже заявили такі організації як Amnesty International, Freedom House, Human Rights Watch, ряд іноземних посольства та ін.

Для того, щоб прийняти ці закони, здійснюється величезний тиск на українських політиків. І багато з них вже продалися за міжнародні подачки та поїздки в «заморські краї». А тих депутатів, що не піддадуться тиску гей-ідеологів та твердо захищатимуть мораль, сімейні та традиційні цінності українців, можна буде дійсно назвати героями України.

А ті, хто просуває, підтримує та мовчить на гендерну політику, антидискримінаційні закони та гомосексуалізм, є зрадниками, які відкрито просувають автогеноцид народу. 

З’ясуй позицію тих депутатів, за яких ти голосував!

 

МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ

На міжнародному рівні вже прийнято ряд рекомендаційних документів, які захищають права гомосексуалістів. Йдеться про Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) №1728 від 29.04.2010 «Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності” Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам № CM/REC (2010)5від 31.03.2010 про міри, спрямовані на боротьбу з дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності. Резолюцію Європейського Парламенту від 18.01.2006 року «Гомофобія в Європі», Рекомендацію Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1474 (2000) «Ситуація з лесбіянками та геями в країнах-членах Ради Європи» та ін.

 

ГЕНДЕРНІ ЗАКОНИ

В Україні прийнятий у 2005 році закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків»10, де був вперше вжитий термін «гендерна рівність». На той час цей термін означав «рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації». Але законом також передбачено: «Якщо міжнародним договором встановлені правила, відмінні від тих, які передбачені Законом України, то пріоритет мають правила міжнародного договору».

А міжнародні документи, як вказано вище, підтверджують, що гендер – це соціальна стать. А це означає, по суті, що нібито не важливо, якою людина народжується, а як вона себе почуває. Тобто так званий «біологічний поділ суспільства на чоловіків та жінок» має відійти у минуле і вводиться новий демократичний поділ, коли людина зможе вибирати собі стать сама. І, окрім того, виявляється, існує не дві статі (гендери), а щонайменше п’ять гендерів (чоловік, жінка, гомосексуаліст, лесбіянка, транссексуаліст та ін.)

В Україні гендерну політику (під назвами захисту прав жінок, боротьби з насиллям в сім’ї) просувають вишколені феміністки (напр. організація «Ла Страда») у співпраці з ЛГБТ-організаціями та за підтримки міжнародних фондів. Вже сьогодні при університетах відкриваються гендерні кафедри, які експериментують над дитячими дошкільними закладами та школами, виховуючи хлопчиків як дівчаток, а дівчаток як хлопчиків. Згідно гендерної рівності потім діти вже не сміють називати батьків татом і мамою, а лише один з батьків: батько 1 та інший з батьків: батько 2.

В результаті гендерна політика руйнує чоловіка та жінку, виховуючи з них безстатевих збочених істот.

 

 

share

No Comments Yet.

What do you think?

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*