Sign up with your email address to be the first to know about new products, VIP offers, blog features & more.

simya.pidpokrovombogorod@gmail.com

Як Європа зустріла Різдво: гримаси європейської толерантності

В Європі, як і в Україні, все ще тривають Різдвяні та новорічні свята. У Старому Світі, як відомо, Різдво Христове вже відзначили 25 грудня. Разом з тим, чи це традиційне свято, що століттями вважалося в Європі найбільшим сімейним і теплим, святкували європейці?

Ті з мешканців європейських країн, які ще віддані традиції, не вірять своїм очам. Практично всюди в Європі словосполучення «Різдво Христове» вважається неполіткоректним, і видимі образи цього поняття намагаються або прибрати, або заховати подалі – виявляється, щоб «не ображати» іммігрантів-мусульман. У цьому році навіть на головній для всіх католиків різдвяній ялинці, яку ставлять на площі Святого Петра у Ватикані, не було «жодного релігійного, жодного християнського символу», і це шокувало віруючих.

Що трапилося з «бабцею Європою»? Справа в тому, що нинішнє фізичне заміщення населення в Європі іммігрантами з Близького Сходу і Півночі Африки супроводжується ще й глибокою культурно-духовною деградацією корінних європейців. Жителям Старого Світу сьогодні за великим рахунком все одно, що з їх життя «хтось» прибирає духовну складову, традиційні цінності, в основі яких було християнство. Я зараз не кажу про різницю католицизму і протестантизму в різних його проявах в Європі. Не в цьому справа. Головне, що всі ці конфесії – християнські. Ніхто не заперечує, що вся європейська культура виросла і побудована на християнстві. Але сьогодні, як з’ясовується, про це в Європі говорити не прийнято, бо не толерантно.

Зате толерантно визнавати верховенство всіх і усіляких меншин над мовчазною європейською більшістю (поки що – більшістю). Серед цих меншин – крім ЛГБТ-спільноти – іммігранти-мусульмани. З усіх європейців пручаються, мабуть, тільки поляки, словаки та угорці, які не мають наміру йти проти своїх національних, культурних і релігійних традицій. Але що ж ми бачимо в інших європейських країнах?

Традиційні різдвяні ярмарки в різних європейських містах назвали в цьому році так, щоб слово «Різдво» ніде не проглядалося. «Амстердамський зимовий парад», «Брюссельські зимові радості», «Кройцбергський зимовий ярмарок» (в Берліні), «Лондонське зимове село», «Мюнхенський зимовий фестиваль» – ось неповний перелік того, у що виродилися в Європі різдвяні ярмарки.

Виникає питання: кому цього треба і хто за цим стоїть? Чи у тім лише справа, що сучасні європейці далекі від своєї традиційної релігії? Не тільки в цьому. Цей факт лише полегшує роботу політичної влади європейських країн, яка викорінює християнство з тим, щоб не провокувати активних і безстрашних іммігрантів-мусульман. А «гостям» втрачати нічого. Крім того, вони відчувають свою силу на тлі аморфних і не здатних до власного захисту європейців, що вони красномовно демонструють і своїми законами, і своєю громадською поведінкою. Іммігранти зневажають сучасну європейську культуру, замішану на визнанні одностатевих шлюбів і на інших законодавчо закріплених ліберальних «цінностях». У зв’язку з цим американський аналітичний центр Gatestone Institute пише: «Різдвяний сезон цього року ознаменувався суперечками, пов’язаними з ісламом, майже в кожній європейській країні. Більшість конфліктів були викликані багатокультурними політичними і релігійними елітами Європи, які схиляються до того, щоб секуляризувати Різдво, імовірно, для того, щоб мусульмани не були ображені християнським святом».

Само собрю дивно те, що увагу на це звертають американці, які йдуть «попереду планети всієї» по шляху забуття вікових європейських традицій. Так, при президенті Обамі всі вісім років його правління Білий дім розсилав в переддень Різдва листівки, в яких ретельно уникав слова «Christmas» («Різдво Христове») і замість цього було написано: «Сезонні вітання» (“Season’s Greetings”). Президент Трамп у цьому році повернув у офіційні різдвяні листівки, що розсилаються Білим домом, слово «Christmas», на що звернули увагу всі американські ЗМІ.

Однак європейці, як і раніше йдуть своєю дорогою. Ось характерні приклади всеосяжної європейської толерантності. У Люнебурзі – невеликому містечку в Нижній Саксонії – вчителі в школі і батьківський комітет відклали проведення різдвяного свята на вимогу школярки-мусульманки, яка заявила, що «спів різдвяних пісень несумісне з її вірою».

У французькому Ліоні різдвяний ярмарок був узагалі скасований «з-за непомірних витрат на безпеку, пов’язаних із захистом заходу від ісламського терору». У сусідній Бельгії глава «Червоного Хреста» в м.Льєж Андре Руффар наказав 28 офісам своєї організації в місті видалити розп’яття, «щоб підтвердити світську ідентичність організації». Критики цього заходу заявили, що це рішення було частиною ширших зусиль, спрямованих «на зміну деякої термінології» та «злам наших традицій і наших коренів», щоб заспокоїти мусульман. «Колись ми говорили про різдвяні свята, тепер ми говоримо про зимові свята», – сказав місцевий волонтер «Червоного Хреста».

У Норвегії адміністрація початкової школи провінційного містечка Шиен оголосила, що різдвяні свята в цьому році будуть включати не тільки звичайне читання учнями уривків з Біблії, а й вірші з Корану, які нібито належать до Ісуса Христа. Норвезький інтернет-ресурс Document.no, який повідомив про це, зазначає, що частка школярів-іммігрантів зростає не тільки в Осло, а й в норвезькій провінції, і «це має наслідки для етнічних норвежців».

Не схильний до прямолінійної критиці європейців, як близьких американцям у силу спільної приналежності до так званої «західної цивілізації», вищезгаданий Gatestone Institute, проте, нарахував безліч прикладів аналогічної толерантності і повної відмови від своєї ідентичності – в Великобританії, Німеччині, Іспанії, Бельгії , Данії, Норвегії, Франції. Але найтривожнішим є те, що влада європейських країн намагається «ісламізувати Різдво», тобто спаяти дві релігії, роблячи крен на користь ісламу, щоб «заспокоїти» прихильників цієї релігії, які наводнили Європу. Цей на вигляд релігійний феномен вже отримав назву «хрислам», і він набирає чинності на Заході. Наприклад, у Великій Британії, в церкви Всіх Святих в Кінгстоні (один з районів Лондона) 3 грудня 2017 року було проведено «спільне святкування дня народження Ісуса і Мухаммеда». На рекламному листку напередодні цього заходу було написано: «Відзначаємо день народження пророка Мухаммеда з очікуванням народження Ісуса».

«Годинна служба включала ісламську молитву, потім пішла трапеза зі святковим тортом, який подають на день народження», – констатував британський інтернет-сайт The Christian Institute. А ще раніше, в тій же Великобританії, але тепер уже в шотландській Єпископальній церкві в Глазго, під час християнського свята Богоявлення читалися уривки з Корану, який заперечує те, що Ісус Христос – син Божий. Ось такий «хрислам».

На питання: хто за цим стоїть? – дана відповідь вище. Це – влада в цілому. Але британські католики були більш конкретні. Вони звинуватили регіональний уряд Шотландії в «підриві» християнської спадщини Великобританії шляхом заохочення «зимових фестивалів» для етнічних меншин, ігноруючи при цьому Різдво. «Це частина загальної секуляризації, яка відбувається в шотландському уряді протягом кількох років, коли наші християнська спадщина і система цінностей були підірвані в результаті прямої політики уряду», – заявив представник однієї християнської благодійної організації Гордон Макдоналд (Gordon Macdonald).

Звичайно, голоси протесту лунають і в інших країнах Європи. Але вони – як голос волаючого в пустелі. Регіональний італійський політик з Мілану (де теж уникають слова «Різдво») Самуеле Пісчіна написав у своєму акаунті Facebook: «Слово “Різдво”, символ нашої віри і нашої культури, нікого не дискримінує. Знищення символів Різдва не гарантує чиєїсь поваги (з боку мусульман), не створює гостинну школу і суспільство, де всім добре, але сприяє нетерпимості до нашої культури, наших звичаїв, нашим законам і нашим традиціям».

Всі нечисленні заяви протесту зводяться до однієї думки: знищуючи свою культуру, ми не завоюємо довіри мусульман, але показуємо їм, що нас можна і далі не поважати. І справа не в тому, що хтось проти ісламу, як релігії. Зрозуміло, що кожен може вільно сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. А справа в тому, що в Європі бурхливо зростає нова і сильна традиція – на тілі безповоротно вмираючої старої традиції, чому – вільно чи мимоволі – сприяють ті кола, які називають себе європейською елітою.

Ми спостерігаємо духовно-культурну деградацію Європи, яка веде до повної фізичної деградації і повного фізичного зникнення корінних європейців. Через 30 років, за статистичними прогнозами, в Європі буде вже 75,6 млн мусульман-іммігрантів та їхніх нащадків, або 14% населення континенту. Це з урахуванням того, що європейці все ще будуть народжувати дітей. Але брати це до уваги – самообман, з огляду на те, що основою всього соціального, політичного і навіть економічного життя Європи стала так звана «гендерна ідеологія», що не припускає збереження традиційних сімейних цінностей, але просуває одностатеві шлюби і повну свободу від «застарілих» моральних принципів . На тлі цієї «свободи» європейців мусульманські родини в тій же Європі, як і всюди, багатодітні.

При повній культурно-духовній незахищеності країн Європи через 30 років настане заміщення деградуючих європейців активними і життєздатними іммігрантами. І справа навіть не в тому, що іммігрантів може бути все ще не переважна більшість через три десятиліття. Справа в тому, що вони будуть диктувати стиль життя, як уже фактично намагаються диктувати зараз, і на той час створять новий морально-духовний базис Європи. І це буде вже не Європа.

Джерело:  мультимедійний сайт effata.pp.ua

share

No Comments Yet.

What do you think?

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*