лобіювання гомосексуалізму (ЛГБТ)
Гендер політика, Мас-медія, Новини світу, Новини України, Статті, Усе про гендер

Хто фінансує гендерну ідеологію?

Гендерну ідеологію фінансують світові глобалісти (банкіри, медіамагнати, власники великих корпорацій). Вони витворили цілу мережу фондів, інститутів і неурядових організацій через які виділяють кошти для популяризації гріха і збочення (сексуальні відхилення ЛГБТ). Ці мільярдні вкладення, вже на протязі півстоліття репрезентуються як “благодійність і меценатство”, не є вклади в розвиток економіки, але є “викиданням грошей” з чисто ідеологічних міркувань – в програми Нового Світового Порядку. Серед тих програм є також поставлені цілі для культурних революцій. І ключову роль тут відіграє гендерна політика, яка є явною пропагандою гомосексуалізму у світі.

Що конкретно фінансують ці світові олігархи?

Головні цілі гендерної політики у світі:

1). Зруйнувати інститут сім’ї;

2). Легалізація одностатевих шлюбів;

3). Штучне продукування дітей і суругатне материнство;

4). Скорочення населення на планеті (аборти, контрацепція, поширення хворіб і вірусів);

5). Усунення усіх моральних норм для сексуальних практик;

6). Сексуалізація дітей через т.зв. “Уроки сексуального виховання”;

7). Трансгендеризм і зміна статі (зруйнувати статеву відмінність).

Приклади перемоги і боротьби з гендером у світі та в Україні

Гендерна ідеологія нав’язується сьогодні усім державам через прийняття антидискримінаційних законів, а особливим чином через ратифікацію “Стамбульської конвенції”. Цей документ передбачає, що людина сама може визначити або обрати свою ідентичність чи статеву роль. Цією конвенцією гендерні ідеологи касують біологічне поняття “стать”, а вводиться нове поняття “гендер”, яке розуміється тепер як “соціальна стать”.

В усьому світі триває боротьба з пропагандою гендерних “цінностей”. Одні країни вже програли і стали жертвами гендерного насилля, а інші (в меншості) ще ведуть невпинну боротьбу. Ось перелік країн, де йде війна за збереження традиційних сімейних цінностей:

ПЕРУ. В 2017 році в Перу відбулися масові протести (1,5 млн.) проти впровадження пропаганди гомосексуалізму в освітні програми. В результаті активних та безкомпромісних дій громадськості та релігійних організацій, Департамент освіти Перу  у кінці 2017 року заявив про повернення до старої навчальної програми 2009 року без елементів т. зв. гендерного виховання.

БОЛГАРІЯ. Болгарія заявила про неможливість впровадження ідеології гендеру та узаконення одностатевих «шлюбів». 27 липня 2018 року Конституційний суд країни оголосив Стамбульську конвенцію такою, що не відповідає основному закону Болгарії.

СЛОВАЧЧИНА. Під час урядового брифінгу 22 лютого 2018 року прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіко заявив, що ніколи не дасть згоди на ратифікацію Стамбульської конвенції, поки існують розбіжності  щодо її відповідності словацькій Конституції. Зокрема, положення про шлюб як союз між чоловіком і жінкою.

УГОРЩИНА. В 2018 року уряд Угорщини на чолі з Віктором Орбаном ухвалив рішення про скасування в університетах гендерних наук, які були розсадниками ідеології гендеру. Уряд провадить ефективну просімейну політику.

ЛИТВА. Глава литовського парламенту Вікторас Пранцкєтіс у травні 2018 року заявив про неможливість ратифікації Стамбульскої конвенції. Він спирається на думку більшості депутатів, які вважають, що цей документ містить «суперечливі положення». Перш за все мається на увазі поняття «ґендер», яке не визнає стать як людську природу. Таке тлумачення, на думку Пранцкєтіса, в правовій системі Литви поставить під загрозу сімейну політику, яка ґрунтується на шлюбі чоловіка та жінки, а також включає інститут батьківства та материнства.

БРАЗИЛІЯ. Новообраний президент Бразилії Жаїр Болсонару під час свого звернення на початку 2019 року до Національного конгресу Бразилії пообіцяв захищати інституцію сім’ї перед обличчям «згубної» гендерної ідеології та «політичної коректності».

УКРАЇНА. Минулого 2018 року відбулися численні акції та марші на підтримку і захист традиційних сімейних цінностей в яких взяло участь близько 200 тис. осіб. Були організовані 16 Сімейних форумів. 66 рад різних рівнів написали звернення до влади стати на захист інтересів сім’ї та заборонити гендерну ідеологію. Пригадуємо, що нещодавно в Україні у Києві, 1 березня 2019 року, відбувся IV Всеукраїнський Форум сім’ї. Одна з доповідачів цього заходу, кандидат педагогічних наук Ганна Турчинова, заявила про необхідність скасувати в Україні діяльність усіх іноземних організацій, які фінансують  ідеологію гендеру.

Гендерна революція – це програма диявола

Гендерна ідеологія, яка перетворилася в сучасному світі на справжню диктатуру зла і чуму 21 століття не є нічим іншим як планомірною програмою диявола, яку фінансують ті, що йому служать. Слід зазначити, що багато з них навіть не приховують своєї нетрадиційної орієнтації. Гендерна революція – це є відкритий бунт проти Бога і його морального порядку! Це впровадження всесвітньої содомії і спроба створити “нову гендерну людину” та її “цінності”.

Гендерна політика є прямою загрозою для традиційної сім’ї і цілого людства. Тому правдиві християни завжди виступали і виступають проти цього виду гріха, який Св. Письмо називає “гидотою” (Лев. 18,22).

Гендерне лобіювання

Як діє на практиці стратегія просування гендерної ідеології в світі та в Україні? Усе йде по вже виробленому шаблону: наймаються юристи; проплачуються адвокати; лобіюються закони; фінансуються науковці, які пишуть на замовлення нібито “медичні дослідження” і статті в найдорожчих журналах світу; наймається ціла армія блогерів, які прославляють гей-спільноти; наймаються психологи, які виступають в інтересах ЛГБТ; створюються та фінансуються неурядові організації, благодійні фонди, які проводять круглі столи, семінари та лекції по гендеру. Вони також купують політиків чи їх оточення, щоб вони зраджували свій народ, власну совість і Бога.

Хто стоїть за гендерною політикою? 

Важливу роль у нав’язуванні гендерної шизофренії та збочення цілим народам зіграли сильні міжнародні неурядові організації (Amnesty International, Planned Parenthood, Women’s Environment and Development Organization, GreenpeaceUNIFEM, Global Fund for Women, Фонд ім. Генріха Бьолля, Фонд Народонаселення ООН, ЮНЕЙДС, «Фундація Вільного Суспільства», філією якої в Україні є Міжнародний Фонд «Відродження»). 

А ось також імена і прізвища людей, які своїми грошима просувають “гей культуру” через так звану гендерну політику в цілому світі:

Девід Геффен, – медіамагнат, йому належать – лейбли “Asylum Records” і “Geffen Records”, він співвласник “DreamWorks Animation”, також у нього частка в Apple, плюс солідний портфель облігацій. До речі, сам Геффен – відкритий гей, він підтримував рух “No On 8” проти “Пропозиції 8» – конституційної поправки Каліфорнії, прийнятої на референдумі в 2008 році (поправка діяла на території Каліфорнії і визначала шлюб як “союз між чоловіком і жінкою», виключаючи одностатевий шлюб). Мільярдер тільки на одну кампанію проти цієї поправки дав $ 100 000.

Пітер Тіль, – співзасновник “PayPal” та перший професійний інвестор в Facebook, який є і власником технологічного стартапу “Palantir” (оцінюється в $ 1 млрд) активно фінансує консервативну ЛГБТ-групу “GOProud”. Він гей, а про свою орієнтацію він розповів друзям у 2003 році, коли йому було 35 років. Як писали в “The New Yorker”, Тіль, пояснюючи своєму приятелеві, чому він не хотів, щоб його сексуальна орієнтація заважала його роботі, запитав його : “А ти знаєш, скільки у фінансовому світі відкритих гомосексуалів?”.

Дженніфер Пріцкер, єдиний мільярдер-трансгендер в світі, активіст ЛГБТ.

Джон Страйкер, – спадкоємець “Stryker Corp.”, компанії з виробництва медичного обладнання, – один з найбільш щедрих в світі благодійників ЛГБТ-організацій.

Пол Зінгер, – хедж-фондовий мільярдер виділив понад $ 10 млн тільки на юридичну підтримку одностатевих шлюбів в США.

Пітер Льюїс, – глава страхової компанії “Progressive”, пожертвував в 2008 році $ 250 000 фонду “Gay & Lesbian Victory Fund”.

Ларрі Пейдж і Сергій Брін (Google) дають гроші на розвиток ЛГБТ фондів.

Майкл Блумберг, -мільярдер, колишній мер Нью-Йорка, вже давно жертвує гроші на підтримку ЛГБТ-груп.

Марк Кьюбан, – власник баскетбольного клубу “Dallas Mavericks”, є членом консультативної ради Athlete Ally – некомерційної організації, що бореться з “гомофобією в спорті”.

Тім Кук – глава Apple, який 30 жовтня 2014 року в колонці для журналу “Bloomberg Businessweek”, відкрито оголосив про свою гомосексуальну орієнтацію – активно фінансує ЛГБТ.

Лорд Джон Браун, генеральний директор (вже тепер колишній) британської нафтогазової компанії BP, відкритий гей, активно фінансує ЛГБТ.

Кріс Хьюз, – один із засновників Facebook, творець стартапу “Jumo”, відкритий гей і благодійник ЛГБТ.

Антоніо Симос, – голова в банківській групі “HSBC”, фінансує ЛГБТ. У 2013 році він отримав премію, як людина року від впливової міжнародної ЛГБТ-організації “OUTstanding”. Останнім часом веде активну кампанію в якості представника і захисника ЛГБТ -меншин. Він дав серію інтерв’ю про те, як це – бути відкритим геєм в банківському бізнесі. Також Симос тісно співпрацює з впливовою ЛГБТ-організацією “Stonewall” і фінансово підтримує благодійні кампанії для сексуальних меншин. Глава BP, відкритий гей лорд Джон Браун назвав Симоса “прикладом для наслідування” у своїй книзі “Скляна комора” ( “The Glass Closet”).

Крістофер Бейлі, – головний креативний і виконавчий директор в “Burberry”. У підпорядкуванні Крістофера Бейлі, який керує роботою британського бренду по всьому світу – більше 11 000 співробітників. Він почав працювати в “Burberry” в якості директора по дизайну в травні 2001 року і досить швидко зробив кар’єру завдяки своїм творчим талантам. У 2013 році він отримав нагороду “Кращий чоловічий дизайнер року” на British Fashion Awards, і був обраний дизайнером року на “GQ Men of the Year Awards” в 2014 році. Активно фінансує і підтримує ЛГБТ.

Пол Рід, – виконавчий директор в “BP Integrated Supply and Trading”. Керує компанією з 20 офісами по всьому світу, в яких працюють 3200 фахівців. З 2009 року є спонсором мережі “BP Pride”, що об’єднує ЛГБТ-співробітників компанії. За цей час кількість її членів збільшилася до понад 360-ти тільки в Великобританії. Він регулярно відвідує різні ЛГБТ-акції, в тому числі лондонський гей-парад. У Сінгапурі він допомагав створювати аналогічну мережу для ЛГБТ співробітників компанії Singapore Inter Energy. Фінансує ЛГБТ фонди.

П’єр Ленді, – акціонер і радник “Yahoo”. Відповідає за діяльність компанії в Європі, на Близькому Сході і в Африці. Відкритий гей. Активно спонсорує і бере участь в ініціативах для ЛГБТ по всьому світу, спонсорує локальні проекти ЛГБТ спільнот.

Говард Шульц, – власник “Starbucks”. Це найвідоміша в світі мережа кав’ярень. Крім цього Starbucks Corp. займається і продажем кавових зерен. Його недавній девіз “Якщо ви підтримуєте традиційні шлюби, не купуйте нашу каву!”. Фінансує ЛГБТ фонди.

Алекс Шульц, – віце-президент з розвитку Facebook.

Регулярно розповідає на конференціях про своє “камінг-аут” і про те, як добре бути відкритим геєм в бізнесі. Шульц також керує кампанією по адаптації Facebook для представників ЛГБТ. Зокрема, для них були додані спеціальні функції в профіль, можливість вказувати статус шлюбу для осіб однієї і тієї ж статі. Активіст ЛГБТ.

Ентоні Уотсон, – керуючий директор банківської групи “Barclay`s”, – є впливовим членом кількох міжнародних ЛГБТ-організацій, серед яких – американська адвокатська група “GLAAD”, благодійні та освітні “Stonewall і Diversity Role Models”, які займаються захистом прав представників нетрадиційних меншин. Регулярно дає інтерв’ю провідним виданням про те, що значить бути геєм в бізнесі і що робити тим, хто ще відкрито не заявив про свою гомосексуальність. Вважається одним з впливових геїв і лобістів ідей ЛГБТ в Європі і Великобританії.

Джордж Сорос, – інвестор, мільярдер. Пожертвував на поширення ЛГБТ по всьому світу вже понад мільярд доларів. Через свій фонд “Відкрите суспільство” в 2008 році, витратив 2,7 мільйона доларів для пропаганди ідей ЛГБТ в США. Спільнота геїв і лесбіянок Лос-Анджелеса, отримала від нього 130 тисяч доларів. У 2013 році пожертвував організації «Gay Straight Alliance» 100 тисяч доларів. Нью-йоркська організація “Global Action for Trans Equality” (GATE) отримала від нього 244 тисячі доларів. Їх головною метою є координація дій ЛГБТ-організацій з метою їх популяризації.

Пожертвував 525 тисяч доларів групі “Justice at Stake”, що займається проблемами пропаганди особливого ставлення судів до людей, що належать до ЛГБТ-спільноти.

Дж. Сорос нещодавно почав фінансувати в Польщі організацію «Przekażmy sobie znak pokoju», яка має на меті просування ідеології ЛГБТ в середовищі католиків Польщі.

Через свій фонд “Відродження” Дж. Сорос фінансує ЛГБТ спільноти в Україні, а також провадить доволі потужну пропаганду гендеризму через видавництво книжок, що рекламують ідеологію гендеру. У 2001 році Фонд видав книгу Девіда К. Світзера “Бути батьками гомосексуала. Ви і ваша дитина-гомосексуал”. Книжка відома своїм антихристиянським підходом до проблеми гомосексуальності та її вирішення. В 2003 році Фонд видав друком книгу найвідомішого ідеолога гендерної революції Джудіт Батлер “Гендерний клопіт. Фемінізм та підрив тожсамості”, і того ж таки року – книгу Майкла Кіммела “Ген­де­роване суспільство”. В 2004 році видано навчальний посібник “Основи теорії ґендеру” і книгу Віри Агеєвої “Гендерна перспектива”. У 2007 році Фонд видав книгу Терези де Лоретіс “Технології гендера: Есе про теорію, фільми та художні твори”.

Мільярдер, крім цього, фінансує рух за легалізацію марихуани, декриміналізацію вживання наркотиків, міграцію мусульман в Європі …

Загалом у світі, існує ціла група мільйонерів і мільярдерів, які своїми грошима по всій землі фінансують ЛГБТ! І це ще тільки мала частина імен. А скільки ще існує імен, фірм, брендів і компаній, які просувають і дають гроші для них …

Що робити? Яка альтернатива?

 

В цій боротьбі не вистоять одиниці, бо це боротьба з тіньовою владою і системою. Потрібно, щоб тут об’єдналися усі здорові сили в народі і між народами: батьки, педагоги, лікарі, юристи, політики, науковці, журналісти і всі люди доброї волі. Необхідно боротися усіма можливими законними методами. Часто ця боротьба подібна як боротьба між Давидом і Голіятом. Це боротьба духовна – з духом брехні і смерті! Тут потрібна Божа допомога. Усі християни мають взивати до Бога за благословенне майбутнє і захист своїх дітей.

Необхідно не тільки відвоювати втрачені позиції, але йти в наступ – сім’я має стати пріорітетом національної політики. Вся Україна має мужньо виступити, опираючись на свою багатовікову християнську культуру і разом сказати “ні” гендерній диктатурі. Для цього потрібна також фінансова підтримка зі сторони держави і християнських меценатів.

Ось які пропозиції дає американський правозахисник Скотт Лайвлі («Defend the Family International») для захисту держави від “гей ідеології”:

 

1) Розпочніть в кожному місті кампанію за сім’ю і сімейні цінності, по забороні статевої розпущеності і співжиття. Молодь мусить знати чому моральна поведінка і сімейні цінності є важливі для їхнього майбутнього життя. Потрібно поступово їх готувати до відповідального батьківства.

2) Відкрити консультаційні центри для сімї.

3) Розпочати методологічні курси навчання лікарів, терапевтів та психологів як допомогти ЛГБТ особам повернутися до нормального способу життя. Зробити ці послуги загальнодоступними і довести цю інформацію до молодих людей, які можуть цими схильностями страждати.

4) Ввести кримінальну відповідальність за публічну пропаганду і захист гомосексуалізму. Це дасть можливість позбутися всіх “гей-парадів” в інтересах морального здоров’я суспільства.

5) Розробляти власні просімейні медіапродукти як альтернативу тим аморальним, в яких буде пропаганда сімейних, християнських і моральних цінностей.

 

Редакція сайту

 

Використані матеріали:

  1. Фінансовий аспект. Компанії та особи, що спонсорують ЛГБТ-ідеологія  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bukovynski.com/finansoviy-aspekt-kompaniyi-ta-osobi-shho-sponsoruyut-lgbt-ideologiya/).
  2. Ганна Турчинова закликала обмежити діяльність іноземних фондів  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.simyapidpokrovom.lviv.ua/hanna-turchynova-zaklykala-obmezhyty-diialnist-inozemnykh-fondiva/).
  3. Суспільний опір країн Європи та світу проти гендерної ідеології [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://vsirazom.ua/poziciya/suspilnij-opir-kraїn-yevropi-ta-svitu-proti-ґendernoї-ideologiї).
  4. Цель гендерной политики — продвижение гомосексуализма [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://sovest.dnepro.org/2012/4491.html).

Tags:

One thought

  • НА ГЕНДЕРНІ ПРОЕКТИ ДЕРЖАВА ВИДІЛЯЄ НЕЗНАЧНІ КОШТИ. ОСНОВНІ КОШТИ НАДХОДЯТЬ З “ІНШИХ ДЖЕРЕЛ” ФІНАНСУВАННЯ
    Державне фінансування гендерної політики
    Дійсно, фінансування з боку держави є одним з найважливіших індикаторів (не)досконалості інституційного забезпечення політики гендерної рівності.

    За даними звіту Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту про виконання Державної програми на період до 2010 року, протягом 2007–2008 років на виконання Держпрограми було використано 1 млн. 143 тис. 900 грн. Але вже у 2009 році з державного бюджету для цього було виділено лише 100 тис. грн, що пов’язано з економією урядових видатків під час фінансово-економічної кризи.

    Це стосується й обсягу видатків з місцевих бюджетів на заходи Держпрограми. Так, протягом 2007–2008 років із місцевих бюджетів було виділено 1 млн. 957 тис. 473 грн, а у 2009 році – лише 895 тис. 927 грн. Цей період позначився також відсутністю доступу до інформації про фінансове забезпечення Державної програми та браком її фінансування з альтернативних джерел.
    Що стосується фінансування з обласних бюджетів, загальна сума асигнувань для обласних програм гендерної рівності в різних регіонах України становила від 10 до 300 тис. грн. У 2008 році обсяг таких видатків зріс, але у 2009 році знову знизився (у середньому на 25–50 %). У 2010 році в окремих областях взагалі не виділялися кошти на реалізацію обласних програм гендерної рівності. Як правило, обсяг виділених коштів становив лише 50–80 % від суми запиту.

    Аналізуючи Постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року», про яку вже було згадано, можна пересвідчитись, що обсяги поточного державного фінансування гендерної політики також досить обмежені.

    Наприклад, фінансування оцінки впливу конфліктів на національну систему забезпечення прав людини, зокрема, щодо захисту, надання допомоги та реабілітації постраждалих від гендерно-зумовленого насильства, участі жінок у встановленні миру та запобіганні конфліктам передбачається повністю з «інших джерел».

    Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю також покладається на обласні адміністрації та місцеві бюджети із фінансуванням 15 000 грн. протягом 2016-2017 років. (1 378 000 грн. передбачається залучити на реалізацію цих завдань з «інших джерел»).

    “ІНШІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ”

    Порівняно з державним «внеском» у розвиток гендерної політики, набагато вагомішу фінансову, технічну та експертну допомогу Україні у цій сфері надає низка міжнародних інституцій. А саме: Агентство США з міжнародного розвитку, Ізраїльське агентство міжнародного розвитку, Канадське агентство міжнародного розвитку, Шведське агентство міжнародного розвитку, Швейцарське бюро співробітництва, посольства Австрії, Великої Британії, Данії, Королівства Нідерланди, Норвегії, Федеративної Республіки Німеччина, Фінляндії і Японії. До них також відносяться недержавні фонди: Фонд імені Гайнріха Бьолля, Фонд імені Фрідріха Еберта та ін.

    Протягом 1995–2014 років ЄС надав найбільший обсяг технічної допомоги, спрямованої на досягнення цілей гендерної рівності. Так, у 2008–2011 роках ЄС виділив ПРООН, МОП, ЮНІСЕФ та Раді Європи 14 млн євро для реалізації проектів, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у різних сферах.

    У Національному Плані дій 2016-2020, саме ці організації та фонди найчастіше фігурують як «інші джерела», які надають значно більший обсяг фінансування, ніж той, що передбачений державним або місцевими бюджетами для вирішення чи просування гендерних питань. Наприклад, для розроблення тематичних програм та соціальної реклами для розміщення у засобах масової інформації щодо гендерних аспектів запобігання та врегулювання конфліктів, державним бюджетом передбачено витрати у розмірі 98 тис. грн протягом 2016-2017 років. У той же час, від «інших джерел» для реалізації того ж завдання передбачено 685 та 585 тис грн у 2016 та 2017 роках відповідно.
    Про більшу фінансову вагу «іноземних джерел» порівняно з державними, свідчить також те, що 10 червня 2017 року заступниця генсека ООН, виконавча директорка програми «ООН Жінки» Фумзілє Мламбо-Нгкука та посол Швеції в Україні Мартін Хагстром підписали угоду про фінансування проекту «Гендерна рівність в національних реформах і встановленні миру і безпеки в Україні». Проект передбачає бюджет у п’ять мільйонів євро і розрахований на чотири роки. Фінансування буде спрямовано на підтримку роботи новоствореного офісу Урядового уповноваженого із питань гендерної політики, а також на допомогу у реалізації національного плану дій «Жінки, мир, безпека».

    http://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/news/314-pro-hendernu-polityku-v-ukraini

Залишити відповідь

*