Святість християнського подружжя
Подружнє життя

Сім’я – це Божа установа

Сім’я має свій початок у раю, де Бог сотворив Адама, а потім сотворив для нього помічницю жінку, якій Адам дав ім’я Єва – матір усіх живих. Сам Творець благословив це перше подружжя, наділивши їх багатьма ласками – святістю, невинністю і праведністю. Адам відчув у своєму серці любов до своєї жінки та повагу до її високих чеснот. Єва ж отримала ласку охоронного послуху своєму чоловікові та відданість йому, заради любові до Бога. Пристрасті не мали місця у їх серці. Вони становили одне серце й одну душу.  Бог поблагословив перше святе подружжя, кажучи: “Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю”. А також передав їм владу над усім живим, що на землі: “Пануйте над рибою морською, над птаством небесним і  над усяким звіром, що рухається по землі” (Бут. 1,28).

Первинна ціль подружжя була народження дітей, щоб наповнити землю, а потім й небо. Сам Всемогутній Бог покликав людину бути співтворцем нових людей. У момент зачаття діти від батьків отримують – тіло, а від Бога – безсмертну душу.

У Кані Галилейській Ісус благословив подружжя та підняв його до таїнства. Християнська сім’я тепер є домашньою церквою. Чоловік і жінка у подружжі є “одне тіло” (Еф. 5,31). Ідеалом їх любові є любов Ісуса Христа до своєї Церкви. Ап. Павло у листі до Ефесян говорить про це відношення: “Чоловіки, любіть своїх жінок , як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом (…). Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку себе самого любить” (Еф. 5,25-28). Любов Ісуса до Церкви, тобто до кожного віруючого, є безкорисливою. Саме ця любов Ісуса (гр. “агапе”) має бути постійним джерелом вірності та жертовності християнської родини. Вона вимагає повної довіри Ісусу та закоріненості в Ньому.

Ап. Павло у першому  листі до Коринтян описує чесноту християнської любові: “Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не проминає” (1 Кор. 13,4-8).

Християнське подружжя мусить будувати своє спільне життя на міцній скелі, якою є Ісус Христос та Його Євангеліє, бо інакше сім’я розпадеться. Сьогодні ми є свідками масових розлучень серед охрещених християн.

Tags:

Залишити відповідь

*