Екологія, Новини, Новини України

Сланцеве пекло

Сланцеве пекло(Розмова з Володимиром Харкевичем, доцентом геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатом геолого-мінералогічних наук)

Пане Володимире, поясніть для початку, що таке сланцевий газ?

– Я працюю геологом понад 40 років, але цей термін для мене новий, як і для багатьох науковців. Це означає, що українці мало знають про цей газ, проте час дізнатися.

У США сланцевий газ – це чи не основна енергетична сировина. Раніше я думав, що цей газ – метан, який накопичується в пористих породах. Так вважає більшість людей, однак це не так. Відомості про сланцевий газ є від 1821 року. А ось революція у видобуванні сланцю почалася на початку 2000-го. Сланцевий газ видобувають із руди, яка складається зі сланцю та керогену. Це трапляється не так часто, особливо в Європі.

– У нас є причини вважати, що на Львівщині є поклади сланцю з керогеном?

– Керогени розкидані по світу нерівномірно. 90% їх ресурсів зосереджено в Північній Америці, 9% – в Австралії, 1% припадає на Азію,Південну Америку, Африку та Європу. У нас його дуже мало, очікувати багатих родовищ немає підстав. Якщо вміст керогену в сланці становить 11%, то американські фахівці вважають, що сенсу буравити свердловину немає. Найбільше покладів в Америці сконцентровано на глибині 180-500 метрів.

– Згідно з природоохоронними нормами, можна на Олеській площі буравити свердловину?

– Свердловину для нафти та газу ніде розмістити на Львівщині. За екологічним законодавством України, а точніше, відповідно до державних санітарних норм щодо поводження з промисловими відходами, під час буравлення свердловини утворюється багато промислових відходів. Для тих свердловин, які планують буравити, потрібне місце для сотень тонн відходів. Щоб пробуравити свердловину, потрібен розчин із реагентів ІІ-го та ІІІ класу небезпеки масою понад 20 тисяч тонн. Після видобування сланцевого газу шлам із цим розчином треба утилізувати. Для цього необхідні шламосховища, де санітарно-захисна зона має бути не ближче, ніж за 3 км до населених пунктів. А в нас така щільність населення, що ніде це розмістити.

На Заході України, зокрема на Олеській площі, є сотні водозбірних свердловин, зокрема водозабори, які ведуть до Львова. До кожного з них є проект зони санітарної охорони, в якому розписано розмежування на зони. Олеська ділянка розташована в третьому поясі санітарної охорони. А згідно з постановою Кабінету Міністрів №2024 від 1994 року про правовий режим зони водних об’єктів, не можна ні розміщувати поряд шламосховища, ні закачувати хімію. Тому в нас просто ніде бурувати свердловину. Представники фірм-видобувачів уже приїжджали на Львівщину торік улітку, в селі Муроване Старосамбірського району проводили спеціальні дослідження, зокрема сейсмічне – вібраційним способом. Друг зателефонував мені й каже: «Усі перелякані, земля дрижить». Габаритні машини гуркотіли за селом, але їх чули в кожному дворі.

– Людям щось може загрожувати?

– Під час видобутку сланцевого газу і прісну, й мінеральну підземну воду водопунктів (свердловин, колодязів, каптажів джерел), і поверхневу воду буде забруднено хімреагентами; зруйновано в результаті вибухів, що спричинять землетрус потужністю більше ніж 5 балів за шкалою Ріхтера, всі будівлі та споруди; повітря буде забруднено метаном. Якщо ж наші свердловини будуть глибокими, то видобувачам доведеться робити ядерний вибух – це ще страшніше. До прикладу, в Англії вибухи були невеликими, але там уже виник рух супротивників сланцевого газу. У Польщі пробуравили одну свердловину під Варшавою – вона була порожня. У Підляшші підготовлено 10 свердловин, якщо там буравитимуть, то буде забруднено всю Західну Україну.

– Нині в мережі можна побачити фотографії американських свердловин уночі, де видно, що вони світиться. Чому це відбувається і чи це небезпечно?

– Інколи у свердловині виникає факел. Поясню докладніше: після вибуху метан піднімається тріщинами, його запалюють, щоб не забруднював повітря. Факел – це підпал свердловини, коли в ній знаходять непромисловий газ. Це паливо не надається до використання, його дешевше спалити, ніж видобувати. Це й можна бачити на фотографіях із космосу.

Я називаю це сланцевим пеклом, яке має особливість – воно невидиме. Щоб зрозуміти, чи забруднена вода біля свердловин, потрібно зробити аналіз на гранично допустимі концентрації. Нагадаю, у свердловину закачують 20 тисяч тонн розчину, з них 2% (400 т) бензолу. Концентрація величезна, тож у колодязях він є. На смак ви це не визначите, хіба що хроматографом, а таких приладів не так багато. А найжахливіше, що державні санітарні норми не зобов’язують санстанції визначати його наявність і рівень (норма – 0,5 на літр). Тому небезпека завжди є.

http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/8330

Tags:

Залишити відповідь

*