Новини, Ювенальна юстиція

Соціальний патронат: ще один крок до масового розвалу сімей

Соціальний патронат: ще один крок до масового розвалу сімей25.09.2012р., незважаючи на численні протести, в Росії був схвалений законопроект про соціальний патронат. Про небезпеку цього елемента ювенальної юстиції для російських сімей розповідає Ольга Леткова, Директор Громадського центру правових експертиз та законопроектної діяльності, член Центральної Ради Асоціації батьківських комітетів і спільнот «АРКС»:

Багато людей помиляються щодо соціального патронату, вірячи на слово тим, хто стверджує, що соціальний патронат – це система профілактики соціального сирітства, що він допоможе зберегти неблагополучні сім’ї, і запобігти вилученню дітей. Насправді, якщо ми подивимося на текст самого законопроекту, то переконаємося, що ситуація цілком інша. Згідно із законопроектом, соціальний патронат призначається в тому випадку, якщо до сім’ї не може бути застосовано позбавлення або обмеження батьківських прав. Необхідно враховувати, що обмеження або позбавлення батьківських прав застосовується сьогодні якраз до сімей алкоголіків, наркоманів, розпусників, а також до родин, в яких створюється загроза життю або здоров’ю дітей. Таким чином, в законопроекті мова йде не про сім’ї, де дійсно потрібно втручання: алкоголіків, наркоманів, асоціальних осіб, а про нормальні, благополучні сім’ї. Згідно із законопроектом, патронат буде призначатися над тими батьками, які «створюють своїми діями або бездіяльністю умови, що перешкоджають нормальному розвитку і вихованню дітей». Що таке «нормальне виховання і розвиток» в законі не обумовлюється і це передається на розсуд органів опіки та піклування. Таким чином, соціальний патронат розрахований на сумлінних батьків, яких органи опіки та піклування за власним розсудом можуть визнати неправильними, що ненормально виховують своїх дітей. Він може торкнутися будь-якої сім’ї.

Це дуже важливий момент, який викликає найбільшу настороженість з боку громадськості. Органи опіки при цьому можуть не тільки визнавати сім’ю соціально-небезпечною, давати обов’язкові для виконання приписи по утриманню та вихованню дітей, щодо захисту прав неповнолітніх. Вони також вправі в будь-який момент вилучити дитину з сім’ї на реабілітацію без рішення суду чи вищестоящого адміністративного органу. Вони самі набувають статусу органу державної влади. Більш того, в законопроекті прямо зазначено, що «в разі виникнення достатніх підстав для позбавлення або обмеження батьківських прав під час або після здійснення соціального патронату, орган опіки та піклування ЗОБОВ’ЯЗАНІ пред’явити позов до суду про позбавлення батьків (чи одного з них) батьківських прав або про обмеження їх у батьківських правах».

Виходячи з цих положень, ми розуміємо, що цей законопроект може призвести до ще більш масового руйнування сімей, ніж те, яке має місце в даний час. Велике лукавство цього законопроекту полягає в тому, що в ньому написано, що соціальний патронат призначається виключно на добровільній основі, тільки з письмової згоди батьків. Але ніхто не говорить про те, що якщо батько не дає добровільно письмової згоди, то соціальний патронат може бути призначений у примусовому порядку через суд (якщо не знайдуться підстави для позбавлення або обмеження батьківських прав). Тобто, відмова від соціального патронату потягне за собою передачу справи в суд і можливість постановки питання про позбавлення або обмеження батьківських прав. Це лише підвищить необґрунтовані позовні претензії до батьків. І батькам вже немає жодного сенсу судитися з органами опіки і піклування. Адже в кращому випадку вони все одно отримають соціальний патронат, тільки примусово, або втратять дітей.

Вже сьогодні по всій країні діє практика, коли органи опіки та піклування спочатку відбирають дітей, а щоб їх повернути, пропонують батькам підписати угоду про співпрацю, погрожуючи, в разі відмови, подати позов про позбавлення / обмеження батьківських прав. Мало хто з батьків готовий протистояти цій системі, та ще з ризиком втратити дітей. Але хіба отримані таким шляхом заяви можна вважати добровільною згодою?

Потрібно окремо відзначити, що, згідно із законопроектом, гроші з федерального бюджету, які виділяються на його реалізацію, спрямовуються виключно в органи опіки і піклування для оплати армії чиновників, які будуть наглядати за сім’ями. Але жодної копійки не направляється в сім’ї на виправлення тієї важкої ситуації, в якій вони знаходяться. Згідно із законопроектом вся допомога полягає лише у наданні виховних і психологічних методик і технологій, так званої «соціальної реабілітації». Зрозуміло, що це будуть лише обов’язкові приписи, як батькам забезпечити права своїх дітей. Говорити про те, що сім’ї отримають якусь реальну допомогу держави – це обман. Ми часто можемо бачити сумні результати соціального патронату за кордоном.

Багато дітей вже відібрано з сімей з метою захисту «прав дітей». Дітей відбирають, якщо батьки не забезпечують виконання вимог соціальних органів. Так, нещодавно, в Швейцарії у кровних батьків були відібрані два брати-близнюки через «надмірну вагу дітей». Спочатку батькам було наказано знизити вагу дітей за певною схемою. Батьки тривалий час жили під відеокамерами, щоб довести, що вони виконують усі приписи соціальних служб. Але хлопчики не схудли і були вилучені з сім’ї.

Сьогодні ті ж правові механізми передбачається ввести і в нашій державі. Це і є ювенальна система західного зразка. При призначенні соціального патронату органи опіки та піклування набувають право входу до квартири законослухняних громадян з перевірками, що прямо порушує конституційних гарантій про недоторканність житла.

Соціальний патронат може бути призначений і за заявою дитини, яка досягла десятирічного віку, якщо вона вважає, що батьки порушують його права. Тобто якщо батьки кудись не пустять дитини, будуть примушувати робити уроки, щось забороняти, вона завжди буде мати право запросити органи опіки, які дадуть батькам припис про те, як правильно виховувати своїх дітей, щоб їх права були захищені. Причому, правила ці ніде не прописані і встановлювати їх будуть виключно співробітники органів опіки та піклування, ймовірно виходячи з широких ліберальних прав дітей, які декларуються міжнародними актами.

Громадськість і експерти вважають, що законопроект порушує принцип автономії сім’ї та невтручання когось у справи сім’ї, встановлений у статті 1 Сімейного кодексу РФ.

З приводу цього принципу Конституційний Суд РФ у своєму визначенні (N 875-О-О від 26.05.2011) визнав, що він суперечить не тільки сімейному законодавству Російської Федерації, але й порушує конституційне право громадян на охорону сім’ї.

Джерело:

http://www.pravmir.ru/socialnyj-patronat-eshhe-odin-shag-k-massovomu-razvalu-semej/

Залишити відповідь

*