Статті, Ювенальна юстиція

Ювенальні механізми – як вони діють сьогодні?

Ювенальні механізми – як вони діють сьогодні?В системі ювенальної юстиції відіграє важливу роль функція контролю відповідних служб, громадських організацій, в тому числі міжнародних над сім’ями. Для її реалізації необхідна і відповідна кількість кадрів. З цією метою з 1 липня 2012 року відповідно до наказу Мінсоцполітики від 25.05.2012 № 309 „Про затвердження нової редакції кваліфікаційної характеристики професії „Фахівець із соціальної роботи” збільшено на 12 тисяч чисельність працівників в соціальній сфері для раннього виявлення так званого соціального сирітства. Структура і робота усіх соціальних служб має бути модернізована так, щоб забезпечити 100% контроль усіх громадян (пенсіонерів, інвалідів і сім’ї з дітьми). Тобто йдеться про контроль не тільки над сім’ями, які дійсно потребують допомоги, але і над звичайними родинами. Контроль різних служб над тим, як батьки виховують дітей все частіше перестає бути лише формальністю.

Незважаючи на те, що ще досі не прийнято нормативно-правового акту, який би регулював діяльність «фахівців із соціальної роботи» останні активно проводять збір даних в сільській місцевості. Станом на 15.11.2012 на посади фахівців із соціальної роботи вже прийнято 10 368 осіб, які починаючи з липня 2012 року взяли на контроль 33 тис. сімей. Як можна оскаржити дії таких фахівців і яку відповідальність до них застосовуватимуть, якщо документ, що регулює їх діяльність відсутній?

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» підставою для прийняття рішення про взяття дитини на первинний облік є акт обстеження умов перебування дитини! Якщо під час обстеження умов перебування дитини підтвердився факт залишення дитини без батьківського піклування, служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради протягом одного дня! забезпечують тимчасове влаштування такої дитини. Вже сьогодні дитина, яка гуляє на вулиці без батьків може попасти під нагляд різних соціальних служб, як така, що позбавлена батьківського піклування.

Згідно наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України N 34/166/131/88 від 26.05.99 «Про затвердження Правил опіки та піклування» опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі, виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні. Жодна особа не застрахована від хвороби, яка може бути довготривалою. А тому кожна сім’я може опинитись в ситуації, коли в неї можуть вилучити дитину.

Відповідно до Указу Президента України «Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року» від 22 жовтня 2012 року № 609/2012 батьків, які хворіють тривалою хворобою, інваліди, малозабезпечені, безробітні розцінюються як такі, що не можуть належним чином утримувати та доглядати за дитиною. На особливий контроль соціальними службами підпадають і діти, батьки яких є трудовими мігрантами.

В 2009 році депутати Верховної ради України проголосували за вилучення пункту 4.9. (про створення системи ювенальної юстиції) з Закону України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» № 1065-VI, що було позитивно схвалено громадськістю. Але сьогодні всі ці пункти активно впроваджуються в українське законодавство.

Крім того, що в батьків можуть вилучити дитини з суб’єктивних причин  за батьками, згідно ратифікованої Європейської конвенції про усиновлення дітей держава може зберігати обов’язки надавати матеріальну допомогу дитині, утримувати її, влаштувати в житті та забезпечити приданим, якщо усиновитель не виконує якийсь із цих обов’язків.

Про те, що батьки зобов’язані утримувати власних дітей у прийомній сім’ї зазначено також в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»: «Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину».

Комітет ООН з прав дитини в Заключних спостереженнях від 03 лютого 2011 року рекомендував в Україні вжити усіх необхідних заходів для створення окремого, незалежного національного механізму у повній відповідності до Паризьких принципів щодо статусу національних правозахисних установ для забезпечення моніторингу прав дітей (документ №A/RES/48/134).

Яке майбутнє чекає відібраних дітей?

У 2011 році в ефірі Першого національного народний депутат України від фракції “Наша Україна-Народна Самооборона” Катерина Лук’янова заявила , що Україна за період незалежності віддала на усиновлення іноземцям більше 20 тисяч дітей – і про місцезнаходження 2000 дітей ми нічого не знаємо.

За її словами, якщо українську родину, яка усиновила дитину, проконтролювати можна, то іноземну – ні.

Як підтвердив колишній італійський міністр внутрішніх справ Роберто Мароні, з 1260 привезених в їх країну російських дітей міліція знайшла лише п’ятьох. Всі їх сліди зникли після перетину кордону. Міністр зазначив, що ці діти стали товаром на «чорному» ринку органів.

Черговим прикладом жорстокого поводження з усиновленими дітьми є оприлюднений уповноваженим з прав дітей при президентові РФ Павлом Астаховим випадок про одну прийомну сім’ю, де катували 11 дітей-інвалідів, вивезених з Росії. На задньому дворі будинку їх змусили вирити собі 11 могил.

Залишити відповідь

*