Новини України, Погляд юриста, Ювенальна юстиція, Ювенальна юстиція

Чому не впускати соціальних працівників до свого помешкання?

Чому не впускати соціальних працівників до свого помешкання?Відповідь: Це  загроза для ваших дітей. Соцпрацівники працюють на систему ювенальної юстиції, яка може забрати дітей без поважних на це причин навіть у благополучних сім’ях. Ювенальна юстиція = торгівля дітьми, руйнування сім’ї.
У випадку якщо прийдуть фахівці з соціальної роботи:
1. найкраще не відчиняти двері, але якщо зустрічі неоминути тоді наступне;
2. першим ділом записати дані п.і.п фахівця;
3. запитати правову підставу візиту;

4. не підписувати акт навіть якщо він позитивний;
5. нижче є всі закони, які забезпечують недоторканість житла, приватного та сімейного життя;
6.занести заяву в школу, садочки про заборону обробки даних дитини.

Законодавча база на основі якої батьки можуть не впустити до свого дому соціальних працівників

Законодавство гарантує недоторканість житла
1Конституція України

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
2Законодавство гарантує  таємницю відомостей про стан здоров`я
Цивільний кодекс України

Стаття 286. Право на таємницю про стан здоров’я

1. Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
3Законодавство гарантує таємницю особистого життя
За Цивільним кодексом України зміст права на недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (статті 270, 271, 301). Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав (частина третя статті 269 Цивільного кодексу України).

Цивільний кодекс України

Стаття 301. Право на особисте життя та його таємницю

Цивільний кодекс України

Стаття 302. Право на інформацію

Цивільний кодекс України

Стаття 270. Види особистих немайнових прав

Цивільний кодекс України

Стаття 271. Зміст особистого немайнового права

«1. Фізична особа має право на особисте життя.

2. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб.

3. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

4. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду!!!, а також за її згодою!!!.»

«Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.»

«1. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров’я, право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.»

«Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.»

Конституція України

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці. Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя узгоджується із міжнародно-правовими актами.

Відповідно до рішення Конституційного суду від 20 січня 2012 року
№ 2-рп/2012 інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Стаття 12 Загальної декларації прав людини 1948 рокуНіхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
Стаття  8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 рокуЧастина 1статті 8: Кожен  має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року (пункт 1 статті 17)Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію

Залишити відповідь

*