Новини, Новини світу, Ювенальна юстиція

Згубні плоди діяльності ЮНІСЕФ в Росії

Згубні плоди діяльності ЮНІСЕФ в РосіїТетяна Боровикова, керівник Всеросійського об’єднання багатодітних та прийомних сімей Росії «Багато дітей – це добре!» Три роки тому, коли абсолютно нормальні сім’ї з нашого об’єднання багатодітних сімей «Багато дітей – це добре!» зіткнулися з справжніми облавами соціальних служб з метою вилучення дітей, нам довелося серйозно зайнятися розслідуванням питання, щоб зрозуміти «звідки вітер дме». Влітку 2009 року мені вдалося проникнути на всеросійську конференцію з ювенальної юстиції в Росії, яка проводилася сумно звісним Олегом Зиковим, керівником фонду «НАН» («Ні Алкоголізму і Наркоманії»). Мова йшла про створення системи ювенальних судів в Росії. Конференція проходила за участю суддів з усіх регіонів Росії і мене вразило як вільно відчували себе там представники ЮНІСЕФ і безліч іноземних експертів з «захисту дітей». Вони сиділи перед залом як президія і в імперативній формі вчили наших суддів і чиновників як саме їм належить організувати ювенальні суди, куди могла б звернутися будь-яка дитина «для захисту своїх прав», як необхідно захищати дітей від «насильства в сім᾿ї» і «жорстокого поводження батьків». У мене волосся дибки встало. Все відкрилося. Саме з такими формулюваннями соціальні служби забрали дітей у сімей Вороновых, Горячевых, Агєєвих і багатьох інших порядних російських багатодітних сімей, яких я добре знала багато років. Значить, вітер дме саме звідси! Зі списків учасників конференції, запозичених на реєстрації, ми дізналися про те, що туди були запрошені майже всі чиновники міністерств і відомств, профільних комітетів Держдуми, Ради Федерації, Громадської палати, Адміністрації Президента, Департаменту сімейної і молодіжної політики уряду Москви. Вони явно не вперше прийшли на це ювенальне збіговисько і спілкувалися з представниками ЮНІСЕФ та іншими грантодавчими організаціями цілком вільно – було ясно, що у них багаторічна «дружба». Я зрозуміла, що з ювенальної юстицією у нас все сильно запущено. Метастази пішли глибоко в державні структури. Щоб хоч якось відкрити нашим суддям і чиновникам очі на наслідки введення ювенальної юстиції, я роздала учасникам конференції фільм «Стіна» про кілька російських сімей, у яких вилучили дітей. Фільм був знятий завдяки багаторічному вивченню теми та небайдужості двох російських жінок, дитячих психологів і письменниць І.Я.Медведєвої та Т.Л.Шишової і, судячи з реакції організаторів (вони були в люті), був їм явно відомий.

Ми стали уважно вивчати діяльність згаданого фонду «НАН» Олега Зикова, ЮНІСЕФ та інших благодійних фондів, які активно борються за права дітей і проти насильства в сім᾿ї, і виявили, що майже всі проекти, що стосуються захисту дітей, фінансово підтримують ЮНІСЕФ і ООН, через які в «НАН» вливаються гроші всіляких неурядових фондів з Великобританії, Японії, Канади. Всі прапори світу їдуть до нас в гості захищати наших дітей! Але ми їх не кликали! Склавши вражаючі списки і оцінивши щедрість західних грантодавців, ми подумали, що наша аналітика буде цікава і нашим органам безпеки і передали свої висновки куди слід, щоб захистити наші сім’ї і наших дітей від непрошених іноземних спонсорів. Щупальці цього спрута, в центрі якого є ЮНІСЕФ, і досі пронизують всю систему опіки, освіти, охорони здоров’я і соціальну сферу. ЮНІСЕФ став фінансувати Національний фонд захисту дітей від жорстокого поводження і ще багато подібних структур, які і сьогодні, пересівши на бюджет, почувають себе цілком добре і просуваються далі.

Втім, наші власні чиновники, очевидно зачаровані спілкуванням з представниками ЮНІСЕФ і Зиковим, теж вносили свою вагому лепту. Особливо відзначилася Москва, оголосивши «Рік Дитини» і виділивши пристойний бюджет на створення різних ювенальних структур типу «Дітей вулиць», які ніколи в житті не займалися цими безпритульними, центрів на базі Департаменту сімейної і молодіжної політики, медичних клінік «дружніх молоді», профінансувавши видання величезної кількості ювенальної літератури. Показово, що навіть відкриття «Року Дитини в Москві» відбулося не в Москві, а в Парижі… І все це при безпосередній участі ЮНІСЕФ.

За майже двадцять років своєї діяльності ювенальники на чолі з ЮНІСЕФ зробили вже майже все, що хотіли, обробивши чиновників зверху до низу, фактично створивши в Росії систему ювенальної юстиції. Але залишилося остання ланка – судова система. Саме тому в листопаді 2009 року в Держдумі були підготовлені Парламентські слухання «Позитивний досвід введення ювенальних судів в регіонах Російської Федерації», на які крім представників ООН і Мін’юсту США прибув з Швейцарії керівник Регіонального відділення ЮНІСЕФ для країн Центральної і Східної Європи. Там же був директор офісу ЮНІСЕФ в Росії Бертран Бейнвель, якого я вже добре знала як «сірого кардинала» нашої ювеналки. На тих парламентських слуханнях в Держдумі виступали майже суцільно іноземці. Вони абсолютно відверто говорили про те, що ювенальну юстицію в Росії вводять вже двадцять років. Вони нам пояснювали, що згідно Конституції, де в 15 ст. йдеться про пріоритет міжнародних законів, ми вже давно зобов’язані це зробити. І взагалі, жартував пан з ООН: ми вже стільки грошей витратили на ювенальну систему в Росії, що ви, як чесні люди, просто повинні ввести ювенальні суди! Однак нам, батькам і представникам громадськості, слова взагалі не дали. Між тим, ювенали пролобіювали питання створення Фонду захисту дітей, що знаходяться у важкій життєвій ситуації, на який було виділено 5,2 млрд. бюджетних грошей. Це завжди так буває: ЮНІСЕФ фінансує початковий етап і купує чиновників і депутатів, а потім пересідає на національний бюджет. Ви думаєте, хоч копійка з цих грошей була спрямована на допомогу нашим малозабезпеченим сім’ям або їх дітям? Ми ходили, просили на допомогу конкретним дітям, які потрапили у важку життєву ситуацію. Ні! Всі гроші призначалися або на вже відібраних дітей, або на проекти регіонів або на кампанію протидії жорсткого поводження з дітьми, або для дитячого телефону довіри, або на безглузді плакати зі Смішариками, де пропонувалося телефонувати їм, навіть якщо у тебе з’явився братик (це, виявляється, теж жорстоке ставлення до дитини), або на ще більш жахливий ролик про пункт прийому дитячих страхів. Під прапором боротьби за права дітей і боротьбу з насильством в сім’ях були проведені сотні заходів, конкурсів плакатів, конференцій чиновників і соціальних працівників. Зауважимо, що багато з них проходили в найпрестижніших залах, в Держдумі, Адміністрації Президента, Уряду Москви, і скрізь ми бачили панів з ЮНІСЕФ, яким давалося чи не перше слово. Мільйонними тиражами видані і поширені страшні плакати, що дискредитують образ батьків, поширені брошури для шкіл і дитячих садків про конвенції прав дитини, про жорстоке поводження з дітьми, про толерантність і т.д. Скрізь, навіть на постерах в метро – логотип ЮНІСЕФ! Ми їх зривали, правда, коли їхали з дітьми на заняття, як і рекламу пива або голе тіло, але логотип ЮНІСЕФ і вже набридлу рекламу про «права дитини» вішали навіть на величезних банерах!

Не забарилися зміни і на низовому рівні. Я особисто бачила, як у травмпункті Філатовської лікарні стали чергувати міліціонери, які опитували дітей: «Чи часом не тато тебе стукнув головою об стіну?» У школах почали поширювати анкети про те, який тип насильства в твоїй сім᾿ї зустрічається найчастіше: психологічне, сексуальне, фізичне або економічне? Анкет було безліч, а центр їх розповсюдження – ЮНІСЕФ. Вони ж консультанти, діляться досвідом. А наші слухають, розвісивши вуха, не розуміючи, які наслідки введення подібних програм. А може просто вигідно про це не думати?! Втім, іноді бували випадки, коли подібні анкети приносили додому і діти досить високопоставлених людей… Звичайно, батьківська громадськість теж не дрімала, ми проводили масштабні батьківські форуми, мітинги, батьківські стояння, збирали підписи проти ювенальної юстиції. На хвилі народного обурення утворилися багато організацій і спільнот, але це все було швидше відповідною реакцією на наслідки багаторічних і вельми професійних зусиль ювенальників. Вони точно знали, що їм потрібно, мали досвід створення ювенальної системи в Європі та Америці, були не обтяжені моральними принципами і практично необмежені ресурсами, купуючи наших чиновників і фахівців, використовуючи нашу систему і владу в своїх інтересах, впроваджуючи ювенальну юстицію у нас. У школах з’явилися й досі висять ящики для доносів. Теж, видно, що в Міністерстві освіти попрацював ЮНІСЕФ. З’явився так званий новий стандарт освіти з базовим компонентом з чотирьох предметів: англійська, ОБЖ, фізкультура і ще щось, загалом, для дибілів. Батьки були вкрай обурені. Шкода, що вони не знали, звідки це йде.

У Громадській палаті ЮНІСЕФ влаштовував цілі презентації з мультфільмами, створеними в Європі, які пояснювали дітям, які нелюди ці дорослі і що свої права потрібно захищати і відстоювати з допомогою ювенальних служб і судів. Були створені, вірніше, просто переведені з англійської докладні інструкції та рекомендації щодо вилучення дітей за формами насильства в сім’ї та надруковані підручники з ювенальної юстиції, за яким тепер навчають наших студентів. Цілі російські міста і регіони записалися в ювенальну програму «міста, дружні до дітей!» Цілі регіони оголосили себе експериментальними, фактично скасувавши діючі на території РФ закони. А рік тому тодішній Президент Медведєв підписав Гаазьку конвенцію, згідно з якою можна не повертати в Росію вивезених за кордон дітей, якщо буде доведено, що умови їх життя на Батьківщині гірші і дитина «прижилася». Не кажу вже про роль ЮНІСЕФ в підписанні численних міжнародних угод про іноземне усиновлення, що перетворюють наших дітей в живий товар і дають зелене світло сотням приватних агентств із участю не тільки іноземців, але й наших високопоставлених чиновників. Тут варто згадати і шкільну «секс просвіту» – ще один засіб розтління дітей і скорочення народонаселення. Де тільки не з’являлася ця мерзенна програма – скрізь стирчав логотип ЮНІСЕФ. Добре, що наші батьки гостро реагують на подібні нововведення і в школу їх не пускають. Тільки ось ЮНІСЕФ пішов уторованим шляхом – через купівлю чиновників Мінохоронздоров’я, які за підтримки ЮНІСЕФ створили і «клініки дружні до молоді» типу пітерської Ювенти, де роблять аборти 15-літнім дівчаткам. Під прапором боротьби зі СНІДом чиновники допомагали ЮНИСЕФу впроваджувати програму «Твій друг – презерватив» з масовою роздачею контрацептивів, які роблять молодих жінок гормональними інвалідами, не здатними народжувати дітей. Останнім часом стали багато говорити про необхідність дослідження репродуктивного здоров’я дітей і підлітків – цю тему нашим чиновникам теж підкинув ЮНІСЕФ.

Можна ще довго продовжувати розповідь, що поганого зробив для наших дітей Дитячий Фонд ООН, скільки інших форм вбивства і розтління пішло від цього хитрого павука, що пронизав жахливими метастазами всю нашу систему. Слава Богу, ЮНІСЕФ виганяють з Росії. Сподіваюся, що вгорі нарешті зрозуміли, що ця організація ― ворог наших дітей і не можна дозволяти їм господарювати в нашій державі. Тільки мене дуже здивувало і напружило повідомлення МЗС РФ про те, що на проекти за межами Росії, в 2009-2012 роках уряд РФ стає «рівноправним партнером Фонду і донором його проектів». Уряд РФ протягом останніх років вже виділив ЮНІСЕФ 6,5 млн. доларів США. розуміло, це були проекти «в області забезпечення і захисту прав дітей» в бідних країнах: Киргизії, Лівії, Пакистані, Таджикистані і країнах Африки. Це що ж виходить? У нас стільки російських багатодітних сімей живуть за межею бідності і їм ніхто не допомагає ні з житлом, ні з освітою, а навпаки – у них за допомогою ЮНІСЕФ відбирають дітей. А ЮНІСЕФ дають мільйони доларів з нашої кишені, відриваючи ці гроші від наших власних дітей? Це ж повне беззаконня! Юристи, депутати, журналісти, підніміть цю тему! Батьки, протестуйте!

Джерело: http://ruskline.ru/news_rl/2012/10/15/yunisef_uhodi/

Залишити відповідь

*