Новини, Новини України, Ювенальна юстиція

Звернення батьків і громадських організацій до директора школи і педагогічної ради

Звернення батьків і громадських організацій до директора школи і педагогічної радиШановні педагоги!

У відповідь на численні звернення батьків і громадських організацій з приводу змісту проекту «Школа проти СНІДу. Профілактика ризикованої поведінки »» авторів Воронцової Т. В. та Пономаренко В. С. ВГО «Батьківський комітет України» провів його рецензування з залученням фахівців різних напрямів (список рецензентів додається). Результати роботи показали, що проект виконаний непрофесійно і несе в собі загрозу фізичному та психічному здоров’ю підлітків. У ньому проводяться ідеї, спрямовані на руйнування духовно-моральних, сімейних цінностей, а так само дискредитують вчителів та батьків (висновки додаються). Не можна залишити без уваги той факт, що Воронцова Т. В. та Пономаренко В. С. не мають ні педагогічної освіти, ні досвіду роботи в школі, а також не вказали дані про рецензентів свого проекту. Посторінковий розбір представлений нижче.

Враховуючи вищевикладене, просимо Вас, при вирішенні питання про вибір факультативних занять у вашому навчальному закладі, врахувати думку ВГО «Батьківський комітет України» про неприпустимість використання даного проекту в освітньому процесі.

ВИСНОВКИ:

1. Загальний текстологічний, соціологічний та педагогічний аналіз-дослідження проекту «Школа проти СНІДу» авторів Воронцової Т. В. та Пономаренко В. С. дозволяє з великою часткою ймовірності припустити, що його ідеологія розроблена за межами України, або, що також можливо, при сильному вплив західних педагогічних технологій, дуже далеких від вітчизняних соціальних реалій. Аналогічні проекти в свій час були апробовані і відкинуті Російською академією педагогічних наук. В реалізації проекту, як випливає з самого тексту, беруть участь зарубіжні організації, в тому числі фонд GTZ (GIZ), контрольований урядом ФРН, та міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ / СНІДу», який крім цього, активно підтримує українське ЛГБТ рух.

2. Представлені в проекті доводи про його ефективність носять ненауковий характер. У той же час, аналіз результатів впровадження подібних проектів у США та Росії показав, що при їх реалізації зростає кількість підліткових вагітностей, захворювань, що передаються статевим шляхом, злочинів на сексуальному грунті.

3. З проекту свідомо вилучена морально-етична складова, що підмінило статеве виховання, яке, за твердженням В.О.Сухомлинського, важливо розглядати як частину морального, на сексуальну освіту.

4. Відповідно до «Європейським планом з ВІЛ / СНІДу на 2012-2015гг.», Програми профілактики повинні бути спрямовані на групи підвищеного ризику, а саме на: наркоманів та їх статевих партнерів, гомосексуалістів, повій, трансгендерних осіб, ув’язнених і мігрантів. Залучення ж у них усіх, без винятку, підлітків пубертатного віку, що реалізується в проекті «Школа проти СНІДу», на сьогоднішній день представляється помилковим.

5. При розгляді питань про способи захисту від ВІЛ-інфекції використаний метод лінгвістичного тиску (нейролінгвістичного програмування), що формує «контрацептивний мислення», на шкоду пропаганді стриманості до шлюбу і подружньої вірності.

6. Представлена ​​інформація про рівень надійності презервативів носить необ’єктивний характер, спрямована на зміцнення міфу про «презервативної безпеки» і не враховує останні наукові дані в цьому питанні.

7. Маніпулювання термінологією призвело до заміни слів, що несуть в собі суспільний осуд, на нейтральні, або навіть романтичні. Так наркомани, повії, гомосексуалісти і розпусники названі споживачами ін’єкційних наркотиків, працівниками секс-бізнесу, чоловіками мають секс з чоловіками та особами підвищеної статевої активності, що автоматично нівелювало моральну оцінку даних явищ.

8. Однією з цілей проекту, що реалізовується – є навчання методиці подолання сорому, є одним з суттєвих показників моральності, що може призвести до штучної інвалідизації психіки дитини.

9. Методика проведення тренінгів представлена ​​вкрай непрофесійно. Самі тренінги розглядаються як якась «технологія», хоча мозкові штурми, написання сценаріїв, рольові ігри та входження в який-небудь образ дають право говорити про маніпулювання свідомістю підлітків. Небезпечним представляється обов’язкове виконання кожним учнем ролей конфликтогена, спокусника, наркодиллера. Відсутній облік інтравертна і екстравертності підлітків, процедура виходу з тренінгу носить масовий і непрофесійний характер.

10. В силу серйозного психологічного впливу на учнів до проведення тренінгу можуть бути допущені лише професійні психологи, а не так звані «педагоги-тренери», які пройшли короткочасну підготовку, і вже ніяк не підлітки-однолітки, які залучаються в рамках методики «рівний-рівному».

11. Провокаційної представляється інформація про можливості виході із стресу за допомогою сигарет, пива і вина, а так само розділ, присвячений аналізу «міфів і фактів» про наркотики.

12. Рекомендація спілкуватися вчителю з учнями на «ти» призведе до зниження його авторитету. Неприпустимим є постановка перед учнями питань про можливий фізичному, або сексуальне насильство з боку вчителів.

13. Ряд положень проекту безпосередньо дискредитує батьків. Питання: «чи не піддавалися ви сексуальному насильству з боку батька, або матері», «чи пропонували вам наркотики батько, або мати» знаходяться за межею моралі. Твердження про те, що батьки є «джерелом стихійного формування життєвих цінностей», і підліток «не повинен допускати цього» – є не що інше, як заклик до непокори і спрямоване на руйнування внутрішньосімейних зв’язків.

14. Надання учням інформації про «клініку дружніх для молоді», в яких надаються анонімні послуги, пов’язані з лікуванням венеричних захворювань, і перериванням вагітності, порушує першочергове право батьків на фізичне і психічне виховання своїх дітей і, відповідно, робить неможливим контроль за втручанням в ці процеси інших осіб.

15. Неприпустимим є уявлення аборту, як способу виходу зі скрутної ситуації, оскільки аборт є, перш за все, вбивством власної дитини. За основу в даному питанні повинна прийматися резолюція Сан-Хосе, що захищає право дитини на життя вже з моменту його зачаття.

16. У період формування особистості підлітків неправильно говорити про вагітність тільки в контексті «небажаної», як однієї, поряд зі СНІДом, з найбільших загроз здоров’ю. В умовах демографічної кризи учнів важливо орієнтувати на створення сім’ї та народження дітей. У проекті «Школа проти СНІДу» народження дитини представлено як ланцюг матеріальних, фізичних і емоційних витрат, що робить сам процес дітородіння вкрай непривабливим. Крім того, учням дають елементи планування сім’ї, основною метою якого є саме зниження народжуваності.

17. Всередині тексту існують протиріччя – на одні і ті ж питання, в різних розділах, даються протилежні за змістом відповіді.

18. Прив’язка до проекту розділу «Пол і гендер» є штучною. У питанні гендерної рівності використаний феміністський підхід, який кардинально переглядає як роль жінки в сім’ї, так і сам процес дітонародження, що суперечить статті 29 «Конвенції про права дитини», що дає йому право виховання на традиціях свого народу. В силу складності й неоднозначності не доцільно розглядати теорію гендеру в рамках загальноосвітнього процесу в середній школі взагалі.

19. Твердження про те, що «зберігання невинності до першої шлюбної ночі» є небезпечний гендерний стереотип спрямовано на знищення моральних основ нашого суспільства і нав’язує нам європейську модель статевого виховання.

20. Ряд представлених картинок носить еротичний і провокаційний характер, а так само є прихованою рекламою алкоголю і наркотиків.

21. Надмірно велика кількість інформації сексуального характеру і безпосередню участь підлітків в її аналізі породжує небезпеку раннього сексуального старту, що автоматично створить загрозу їх фізичному і психічному здоров’ю.

22. Користь від впровадження даного проекту є сумнівною, а шкоду очевидним.

СПИСОК  РЕЦЕНЗЕНТІВ:

  1. Зязюн І.А.  Директор  інституту педагогічної освіти і освіти дорослих, доктор філософських наук, професор, академік АПН України, заслужений робітник  вищої  школи УРСР.
  2. Старіков И.М. Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри психології  Миколаївського національного університету ім. В.А.Сухомлинського,  почесний доктор НАПН України, академік Російської Академії Освіти.
  3. Медвєдєва І.Я.  Член Правління Російського дитячого фонду, член Союзу письменників Росії, дитячий психолог.
  4. Хайруліна В.М.  Член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України, директор Українського коледжу ім. В.О.Сухомлинського.
  5. Щербак О.І. Член-кореспондент НАПН України, директор Київського професійно-педагогічного коледжу ім. А.Макаренко.
  6. Лактіонова Г.М. Доктор педагогічних наук, заслужений працівник освіти України,  ст.. науковий співробітник інституту педагогічної  освіти і освіти дорослих  НАПН України.
  7. Савостьянова М.В. Доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та соціально-гуманітарних  дисциплін Європейського університету  (г. Київ).
  8. Грицай Ю.О.  Член-кореспондент Академії педагогічних і соціальних наук (Москва), кандидат педагогічних наук, професор кафедри фізичного виховання та здоров’я Миколаївського національного університету ім. В.А.Сухомлинського.
  9. Колективний відгук:  Національній гірничій  університет, Дніпропетровський національний університет, Національна металургійна академія України, Український державній хіміко-технологічний університет,  Дніпропетровський аграрній університет, Придніпровська державна академія будівництва  та архітектури.
  10. Архимандрит Феогност (Пушков),  кандидат богословських наук
  11. Шимановський М.М.  Кандидат  педагогічних наук, ст. науковий співробітник  інституту професійно-технічної  освіти НАПН України.
  12. Николаєва Т.Г. професор, науковий керівник Центру здорового способу життя Інституту гуманітарних проблем Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»
  13. Гридковець Л.М. Кандидат  психологічних наук, завідувач кафедри психології  та педагогіки Київського  інституту бізнесу та технологій.
  14. Бобіна О.В. Кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри соціально-гуманітарних наук  Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.
  15. Філіпова Н.М. Кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри прикладної лінгвістики Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.
  16. Мамешина О.С. Кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології ПСІ КСУ.
  17. Манжар В.В., бакалавр богословських наук, кандидат фізико-математичних наук
  18. Лагошняк С.В. заслужена артистка України, артистка Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру.
  19. Коломієць Л.С.  В.о. головного лікаря Миколаївського обласного центру профілактики та лікування хворих на СНІД.
  20. Вичалковський А.Ф. Врач-педіатр.

Джерело: http://rodkom.org/2012/1100.html

Залишити відповідь

*